Фармакологічні ефекти гідроксиду алюмінію

Гідроксид алюмінію є типовим і широко використовуваним антацидом, який виконує функції антациду, адсорбції, місцевого гемостазу та захисту поверхні виразки. Гідроксид алюмінію має хімічну реакцію, яка нейтралізує або буферизує наявну шлункову кислоту в шлунку, але не має прямого впливу на секрецію шлункової кислоти, а його антацидний ефект повільний і тривалий. Нейтралізуюча та буферна дія гідроксиду алюмінію може призвести до підвищення рН шлункового вмісту, тим самим полегшуючи симптоми підвищеної кислотності. Але слід зазначити, що його здатність нейтралізувати кислоту нижча, ніж у магнійвмісних препаратів і карбонату кальцію, і вища, ніж у карбонату алюмінію і дигідроксиалюмокарбонату натрію. Коли гідроксид алюмінію взаємодіє зі шлунковою кислотою, утворюється хлорид алюмінію має в’яжучу дію і може локально зупиняти кровотечу, але також може викликати запор. Гідроксид алюмінію також змішують із шлунковим соком для утворення гелю, який покриває поверхню виразки, утворюючи захисну плівку та виконує механічну захисну роль. Крім того, оскільки іони алюмінію поєднуються з фосфатом у кишечнику з утворенням нерозчинного фосфату алюмінію та виводяться з калом, всмоктування кишкового фосфату може бути знижено у пацієнтів з уремією після прийому великих доз гідроксиду алюмінію, тим самим зменшуючи ацидемію (але при одночасно слід звернути увагу на вищезазначені побічні ефекти).